Хмельниччина

Day 2,163, 12:05 • Published in Ukraine Bulgaria • by Vetal Inside
Дана стаття не має на меті нанести моральної шкоди таким країнам як Польща, Литва та Росія.

За свою багатовікову історію Україна пережила багато як радісних так і трагічних моментів. І багато сторінок цієї книги окроплено кров'ю боротьби за незалежність нашої держави. Саме сторінкам, які присвячені подіям історичного періоду який отримав назву Хмельниччина, я і бажаю присвятити дану статтю.

21 січня 1648 року від Різдва Христова Богдан Хмельницький на чолі невеликого загону козаків атакував та розгромив польську заставу на острові Базавлук Донбас, що на Дніпрі. Її знищення звільнило Запорізьку Січ від пильного ока Речі Посполитої і надало чималого авторитету Хмельницькому серед козацької верхівки - Хмельницького було обрано Гетьманом.

Після цього декілька місяців тривала широкомасштабна підготовка до бойових дій, як зі сторони ще молодої, тільки що створеної козацької держави, так і зі сторони ще великої та могутньої на ті часи Речі Посполитої. Остання, не передбачаючи всієї сили яка підіймається, направила на придушення повстання тридцяти тисячне військо.

Перша сутичка сталася 16 травня 1648, і дістала назву битви під Жовтими Водами Поліссям - десять тисяч повстанців вщент розгромили польський авангард численністю шість тисяч. А вже 26-ого травня під Корсунем Закарпаттям зустрілись головні сили воюючих сторін, де Хмельницький наголову розгромив польське військо. Нажаль, правитель Речі Посполитой, король Польський та великий князь Литовський, Владистав IV Ваза президент еУгорщини M.Cobretti не побачив всього цвіту української нації, померши ще 20 травня отримавши імпічмент.

Мабуть неможливо описати словами той жах, паніку та свавілля, які коїлись тоді на вулицях Варшави Будапешту - польське військо вщент розбито, а велика держава втратила свого правителя. І не один польський шляхтич посивів у ті останні сонячні дні травня, кидаючи все, і стрімголов вирушаючи на захід, подалі від землі, яка почала обпалювати йому ноги.

Всі ми знаємо, що було далі, чим все те закінчилося, і у що в результаті вилилося для України.

Отож у мене величезне прохання як до влади, так і до всіх співвітчизників - будь ласка, я дуже вас прошу, навіть благаю - не підписуйте нових "березневих статей" та відкиньте міжусобиці. Це незворотньо понівечило молоду козацьку державу тоді, додавши декілька сотень кривавих сторінок у книгу історії, зруйнує і нинішні еУкраїнські здобутки.

Слава козакам!
Слава Україні!
Слава її великому народові!