[FLYING AX] еНаціональна ідея, та засіб її досягнення.

Day 1,161, 19:54 • Published in Ukraine Ukraine • by Taras Zasnovnyk
Настав час змінювати еІсторію.

Для цього почніть думати,
Позбудьтесь тягару сліпої ненависті,
Запаліть своє серце жагою до боротьби!

(Серед тез викладених нижче буде багато неприємних та нетолерантних думок.
Немає змісту намагатись усім подобатись, тому не бачу сенсу усім догоджати.)


Заради чого ми щодня тут?
Різношерста публіка яка зараз буде читати цю статтю шукає для себе фану. Цей ефемерний вираз - фан - може матеріалізуватись у різних визначеннях. Для когось це кач перса, комусь потрібна колекція медалей, інші прагнуть лише "fight". Усі отримають бажане, правда не усі розуміють як можна перемогти та натиснути "game over" Але є група людей котрі бачать у цій грі можливості створення нового альтернативного від РЛ світу. У них є мета.

Хто ми?
Суспільство еУкраїни завжди мало біполярну структуру, та віднедавна я схильний поділяти його ще на дві групи:
1. Носіїв еНаціональної ідеї.
Вороги придумали для них багато епітетів, зазвичай намагаючись викривити поняття патріотизму. За це їм честь і хвала, принаймні я не соромлюсь жодного 🙂
2. Усіх решта.
Це досить слоїстий прошарок що складається з людей різного світогляду, часом антагоністів, від ліберальних нейтралів і аж до жертв шовіністичної пропаганди. У кожного свої пріоритети, але зазвичай особистісні а не командні.

Яка між ними різниця?
Першу группу формує більшість е-українців. Люди чиїм достоїнством є вміння тримати удар, не прогинатись під тиском та не йти на ганебні компроміси. Це справжня титульна еНація нашої держави що незалежно від свого РЛ громадянства завжди буде стояти до останнього заради ідеї. Це основа майбутніх перемог, лідери тієї еУкраїни про яку хочаб на мить замріювався кожен справжній патріот!
На відміну від першої у другої групи нажаль немає сформованої мети. Їх цілі почасти базовані на егоїзмі та ЧСВ. Їх принципи - рухатись туди де ситніше. Наслідками їх влади ми "насолоджувались" ще три місяці тому... Зате вони вміють дуже голосно кричати та ололокати підігруючи ворогам та сіючи паніку і зневіру.


еУкраїна стоїть на стартовій позначці. Зараз все лише розпочинається, оскільки попередні події дали змогу кожному чітко визначити свої пріоритети, та майбутні дії. Це можливість за яку можна вчепитись, сформувати ціль та зосередитись на її досягненні!
Можна все й прос*ати. Власне, якщо ми не переростемо рівень пісочниці, не усвідомимо своєї перспективи та не почнемо працювати, так і буде.
Тому варто сісти і визначитись - ця группа людей тобі ближча ментально, чи інша. Благо тут шенгенів немає, а громадянство видають безкоштовно.

Далі для тих хто обере еУкраїну.
Варто забути накоплену ненависть за дрібниці, за особисті образи чи нестриманий комент. Не зможете? Повторюю, громадянство умовна річ і його можна змінити.

А от тепер для тих хто обере еУкраїну.

Лише створення чіткого та визначеного обрису еНаціональної ідеї зможе дозволити нам стати на ноги та примусити з собою рахуватись!
Тут немає нічого пафосного та складного, у наборі пікселів можна знайти той що призведе до отримання максимального фану. Головне - коли команда однодумців сповідуватиме однакову ідеологію, та віритиме у реальність своїх звершень. Віритиме не зважаючи на усі перепони та пастки розставлені на шляху.
Ми є унікальним поколінням, досвідченою основою еНації - і наш обов"язок завести двигун, дати імпульс процесу.


Я намагатимусь втовкмачити у голови тих ще неостаточно зазомбованих вигуками "все прапало!", своє бачення цього шляху. Можливо не єдиноправильне, але реалістичне та варте дискусії бачення.

Стимул жити.
Ми отримали ворога проти якого варто боротись.
Боротьба це стимул прийти у гру та надовго залишитись. Перемога у боротьбі це пікова точка, вершина заради якої можна примусити людей витратити свій час тут. Цей ворог є дійсно природнім, і через РЛ відносини, і через суто ігрові принципи. Навряд чи здійсненним був би план, якби ворогом був хтось інший.
Це повинні усвідомити усі без винятку! І хоч це не означає що неможливо підтримувати дружні особисті стосунки, але на рівні стосунків державних ми приречені бути опонентами.
еРосія наш природній ворог, і повинна бути переможена!

Напрямок руху.
Неймовірно важко відбивати тонни бруду та відвертої брехні осіб що сплять і мріють посадити нас ліворуч мазараші. Вони вичікують нагоди обернути будь яку подію на фейл еУкраїни, і люто злорадствують з цього. Так було, є, і буде... нажаль.
Для людини що не застала певних подій важко визначити де правда а де провокація, тому кожен вірить у те до чого ментально ближчий.
Я не буду нікого переконувати скажу свою думку - за часів проросійського вектору ми мали сумну статистику в усіх напрямках. еУкрайна потерпала від відтоку досвідчених людей котрі не бачили перспективи, людей з обидвох таборів. Шаути та статті типу "я йду назавжди" стали звичним явищем. Окрім того відсутність фану, період коли ми протягом місяця не мали змоги тренуватись у битвах (у нас просто не було МПП), ганебна аренда без спроб відвойовувати регіон, про новачків не могло бути й мови. Ми були їх вассалами, били для них по сусідах провокуючи останніх, літали у десанти та голосно заявляли що скоро, дуже скоро все стабілізується. Цей неприродній союз нерівноправних не міг продовжуватись безконечно - люди не отримували фану.
Тому еУкраїна змогла розрубати цей "гордієв вузол", у результаті чого до влади прийшли лідери що мали силу волі висмикнути нас з болота і показати можливості. Це було становлення на шлях, вибір котрий нам потрібно було зробити задля майбутнього цієї країни у цій грі.
І я гордий за тих еУкраїнців що знаючи нашу слабкість та недосвідченість ступили на цей важкий шлях становлення, і не попливли за течією під крилом держави котрій вигідна слабка та залежна еУкраїна. Це був фан, були повернення старих гравців та багато нових облич, це були наші перші кроки.
Зараз будуть закиди про співпрацю з румунами... Так ми скористались їх підтримкою та вирвались з міцних багнистих обіймів мазараші - це був наш єдиний шанс на самостійні дії. Події наступних тижнів аж до сьогодні показали що у цій грі кожен диктуватиме правила з огляду на свою міць, а дружелюбність зникає коли з"являється потреба в ресурсах (слава адмінам що все перекроїли).
Випил чітко вказує нам шлях у майбутній блок-противник еРосії. Це фактично доконаний факт, і ніщо не зможе цьому протистояти.

Засіб досягнення мети.
Якщо ми зможемо мати сміливість і відверто публічно заявити про те що нашою головною метою у майбутньому є переможна війна проти еРосії, нам знадобляться інструменти для її досягнення.
Єдиним можливим способом для втілення у реальність є здійснення потужного та якісного бебі-буму.
Це не зможе нам одразу забезпечити сотню танків що битимуть доскону за голд, але створення потужного комюніті приверне увагу союзників, та дасть фінансові можливості для ведення війни. Це перспектива популяризації гри, адже зараз і ,сподіваюсь, у майбутньому нам не буде соромно перед друзями котрих ми запрошуватимемо у гру за болото та срачі, і ми зможемо пояснити яка суть їхнього перебування тут.
Також є вторинна мета бебі-буму - протидія ТО котрим загрожують нам вороги.

Це ціль яка повинна нас об"єднати!
Це дозволить нам підняти голову та подивитись без остраху в очі ворогу, а з часом диктувати свої правила гри.
Бебі-бум як засіб досягнення мети - еНаціональної ідеї, перемоги над природнім ворогом!

Все що нас не вбиває...




*********FLYING AX*********