еРоксолана. Частина друга

Day 1,277, 01:53 • Published in Ukraine Ukraine • by UriSS
Вітання!
Усім, хто бажає вникнути в суть цього потоку свідомості бажано б було ознайомитися з першою частиною. А також (хоча б побіжно) орієнтуватися у подіях минулих двох років. Хоча, загалом, це не обов’язково. Отже, поїхали.

- Suka Індонезія! Suka Індонезія! – долинало з лазарету.

Лікар впевнено крокував високим коридором, насвистуючи про себе дитячу пісеньку. Лікування намічалося не з простих, проте коли він боявся труднощів?

- Привіт, моє сонечко, - кинув він з порога у бік хворої, - зараз дамо тобі таблеточку, а за таблеточкою мікстурочку і будеш ти як новенька.
- Геть від мене, кривава емесня! – закричала агент Птаха несамовитим голосом.

- Наслідок роботи під прикриттям, - пояснив голова АНБ.
- Нічого, - спокійно відповів лікар, - таблетки лікують все.
- Ганьба румунському МО! Геть анімешників з еУкраїни! За адекватне суспільство! – не вгамовувалася Птаха.

- Мдась, багато ти попрацювала, згоден. Але зараз перед тобою стоїть важливіше завдання.
- Хахли прєдатєлі! Свіномаршали впірьод! – продовжувала Птаха.
- Чорт, її що, по всьому світу носило? – не витерпів лікар.
- Ага, - погодився голова АНБ.
- Ну нічого, нічого, тиждень інтенсивної терапії… І не таких витягували. Це ж не туклік, в кінці кінців, лікується.
- Банду Віджела пад суд! - доносилося з крісла.

- Увага, увага, посли від Паші уже всередині. – прохрипів металевим голосом старенький динамік на стіні.
- Що?! – витріщив очі лікар. – Як?! Куди?!
- Ня! – посміхалася у кріслі агент Птаха. Наслідки теперішнього завдання, яке довелося перервати через операцію «Гіпнолюстра», ліквідацію основного опозиціонера.

- Що ня?! Що ня?! Так, агент Комаха! Швиденько натягуй жіноче плаття! – заревів лікар.
- Я?! – здивувався голова АНБ.
- А хто, я? Я б і радий туди попертися, та літа вже не ті, та й Президент без мене не витримає, в нього курс лікування. Від нервів.
- Але ж… - похнюпився агент Комаха, - Але ж…

- Що але ж? Ліквідацію опозиціонера хто профейлив? А китайську операцію? Розлінився к бісу, навіть статті свої провокаційні перестав писати, довелося Шахтьора замість тебе поставити!
- Але ж я… податки… - намагався виправдатися агент Комаха.

- Без цих статей люди можуть і засумніватися у тому, що краще вже влада ніж така опозиція. І взагалі, остання твоя успішна операція – фейл ЮЮ на виборах. Я вже починаю подумувати про заміну.
- Замінити мене? Та як ви смієте! Я заслужений батько! В мене діти вдома плачуть! – чомусь опустив голову агент Комаха.
- От і заробиш своїм дітям на безбідну старість. Вдягайся!

Тільки-но агент Комаха закінчив з останньою застібкою, з-за спини у нього пролунало:
- Агент Птаха готова до виконання завдання.

А за мить двері з гуркотом відчинилися і на порозі знову з’явився посол.
- Здравствуй, свєт маіх глаз, прєкрасная Наташа!
- Вибачте, але мене звуть… - скромно почала було агент Птаха .
- У нас так всєх ваших зовут, - безапеляційно заявив посол, - І нє спорь со мной! С мужчіной нєльзя споріть!
- Слушаюсь і павінуюсь! – покірно схилила голову новоспечена Наташа.

- О! Сразу відно, что Паша разбіраєтся в женщінах, пусть продлит Аллах его…
- Вах! Вах! Вах! – закричав раптом посол, не уточнивши , що ж саме повинен Аллах видовжувати Паші, - А что ета єщьо за свет ачєй маіх? – істерично закричав він, вказуючи на агента Комаху.
- Це… ем… - підбираючи слова промугикав лікар, - Це служниця… ем… Наташі.
- Служниця ета харашо. Бєру.
- Ну… Не все так просто… Розумієте…
- Нічево я нє панімаю. Что ви хатітє за етот цвєточєк?
- Мдась, смаки у вас, турків, і справді своєрідні, - пробурмотів лікар, а уголос сказав, - випил Росії.
- Харашо, - не торгуючись погодився посол.
- Хник, - донеслося від агента Комахи.
- Что такоє? – поцікавився посол.

- Просто розумієте, - почав лікар, - ця прекрасна дівчина, вона дуже піклується про життя усіх еУКРАЇНЦІВ. Вона боїться, що умови, на які ми погоджуємося…
- Што єщьо? – нервово спитав посол.
- Москву. Нам. В безстрокову аренду.
- Согласєн. Гдє падпісать?

Худенький хлопчик у круглих окулярах приніс невеличкий столик з готовим договором, посол поставив свій розмашистий підпис, а лікар акуратно намалював хрестик під написом «Президент еУкраїни». Посол взяв за одну руку агента Птаху, за іншу – екс-голову АНБ і повів у напрямку корабля під стихаючу канонаду бою.

- Агенте Чарівник! – ніби не своїм голосом промовив лікар, - Від сьогодні голова АНБ – ви.
- Служу ЕМС! – з гордістю випрямився той.
- На таких як ти, - лікар погладив його по голові, - і тримається наша влада. І буде триматися…