101 казка від Повітрулі. Урок Сунь Чая
Povitrulya
Дню Незалежності України присвячується.
У співавторстві з Sun Chai
😉
Отже вже та сестра! Валькірія Ханнелоре знову відірвала Повітрулю від перегляду аніме "Мінамі Ке". І де? В найцікавішому моменті, там де демонструвалась інтригуюча сцена з "Учителя і Нінамії", і учениця томно промовляла "Сенсе..."
- Тобі пора на уроки! - безапеляційно сказала старша сестра, і то таким тоном, що Повітрулі ніц не лишалось робити, як зібрати портфелик і піти на заняття до всерєпкововідомого Учителя Сунь Чая.
Дідусь Сунь для медитації з метою ментальної підготовки до занять налив малій учениці горнятко зеленого чаю з подрібненою туди суничкою, і взявся до смакування своєї порції, аж раптом з портфелика дівчинки донеслась широко відома народна мелодія. Мала засмикалась, і гарячково стала діставати з портфелика здоровенного чорного телефона, одягнутого в дуже мілітарну хрєнь, щоб виглядало стильно. Ледь не вийнявши собі око подовженою антеною Nagoya, Повітруля, натискаючи кніпочки, таки подавила веселе "Ла-ла-ла-ла" і запхавши телефона назад, сумирно глянула на вчителя.
- Сенсе... - благально майже пронякала дівчинка, прийнявши найневиннішого вигляду.
Учитель чомусь смикнув себе за бороду, одвів погляд від хвостиків, якими була прикрашена чорноволоса голівка, прочистив горло, і сказав:
- А сьогодні ми поговоримо...
Знов глянув на Повітрулю, яка дивилась на вчителя відданими очима, готова приймати вселенську мудрість в необмеженій кількості, встав і підійшов до вікна.
- Про що ж ми сьогодні поговоримо? - промимрив собі під ніс сивочолий філософ. І раптом побачив в кутку підвіконня павука. - Ага, - збадьорився учиталь. - Ану, Повітрулько, ходи-но сюди.
Мала вскочила, мов підкинута пружиною, і виросла поруч з Сунь Чаєм.
- Сенсе... - провуркотіла вона, намагаючись заглянути у вічі Суню.
Той, скоса глянувши на малу, чомусь відмахнувся від неї рукою і сказав.
- От дивись. Павук. Плете павутину. Зараз в ту павутину піймається яка-небудь безжурна муха-цокотуха, яка думає виключно про своє позолочене брюхо. Або комар, переконаний, що весь світ створений, аби він міг крові напитися.
А ось мураха повзе червоний, з великими щелепами, який не кує і не меле, але хоче ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого... І, впевнений своїй силі та безкарності, таки пожере і павука, і комара, і муху. Когось він тобі нагадує?
Повітруля наморщила свого лобика, зображуючи напружену роботу думки, аж раптом личко її проясніло і вона, єхидно посміхнувшись, заспівала "Ла-ла-ла-ла"...
Кругле мов місяць лице вчителя також просіяло. - Молодець! А тепер ми візьмемо, і переконаємо того Мураху Червоного, що хоча він впевнений, що він абсолютно безкарний, бо і комар і муха і сам павук йому не супротивники і воювати проти нього не будуть, та все ж він в гордині своїй не враховує багатьох факторів...
- А чи можемо ми його... зупинити?
Повітруля округлила очі, вся перетворившись у слух.
- От цікаво, чи тоді павук та муха почнуть нам розповідати що це негуманно і ми порушили права Мурахи їх пожерти? - захихотів Сунь Чай. - Як і про те, що зброя то зло, бо нею можна і їх самих прихлопнути. А чи будемо ми їх слухати і не займати Мурахи? Чи будемо ми чекати, щоб він приповз і пожер і нас разом з ними? - звернувся він до Повтрульки.
- Ні! - твердо сказала мала.
- А чому?
- Бо ми українці, - розпливлась в щирій посмішці Повіруля.
- Молодець, - засяяв вчитель, взявши до рук журнал "Дзвін" і - тиць - розчавив Червоного Щелепастого Мураху. - І нема вже того, хто збирався вирішувати долі інших.
- Сенсе... - очі учениці горіли вогнем захоплення і віри у свого учителя.
ДЛЯ ШАУТІВ:
101 казка від Повітрулі. Урок Сунь Чая
http://www.erepublik.com/uk/article/101-1-2429728/1/20
Comments
v
Дякую 🙂
браво сестро браво, ну і звісно, наше народне ла ла ла ла ла ла ла лааааа
^_~
voted
Дякую 🙂
Vot🙂
Дякую 🙂
о7
Дякую 🙂
o7
Дякую 🙂
🙂
^_~
V
Дякую 🙂
Рости велика 😛
Аби не в ширину, як каже оди мій знайомий 😃
o7
Дякую і за оцінку, і за шаути, і за все інше 😁
Чё за бред?
Фуфел, паражняк.
Як і ти сам)
Хотіла присвятити черговий епізод Казочки одному дуже відомому е-герою, проте переконалась, що присвяту треба поміняти. Головним героєм того епізоду буде пан Фуфел 😁
vote Саму філософію толком не зрозумів, а порівнюючи з сучасними проблемами, то проблеми більші за червону мураху
То спробую в скайпі роз'яснити, боюсь, писалось нашвидку і допускаю, що трішки заплутано т.т
Чекатиму пояснень 🙂
дай скайп
В лічку закинула скайп 🙂
Ага, ну і дякую за комент/вот звісно 🙂
V)
Дякую 🙂
http://www.erepublik.com/tr/article/g-rev-1-2429931/1/20#comments
V15 S6 😁
Повітрулічка 🙂 ... вот
Дякую 🙂 Готується до випуску Народження Повітрулі, маю надію що тобі сподобається 😉
кльово. Доречі що там з 3 частиною вампірських історій і мені тебе треба у скайпі Повітрулю 🙂
Дякую 🙂 Частини 3 і 4, завершення, вже практично готові, тільки потребують обробки напилком 😁 Ага, загляну в скайп 🙂
v
дякую 🙂
Сун Чай... Відразу пригадався нікнейм СунХуйВПень
Ага 🙂 А тут навіть такий нік був? 😁) Я знаю іншу варіацію на тему 🙂
дитинко... скуштуй води Жовтої ріки
Жовта Ріка та Золотий Дощ - це наздвичайно романтично )))
Дякую, я утримаюсь 🙂
лайк за наведені паралелі 😉
Дякую 🙂
лайка
Надіюсь не надто сильна лайка, я ні в чому не провинилась 😁
дідуля Сунь Чай як завжди на висоті
скучили за такою пресою
Дякую, але участь Сунь Чая у створенні цього оповідання трохи перебільшена. Всі воти - Повітрулі, будь ласка! )