[МінЕк] Огляд ринку їжі
National Bank of Ukraine
Доброго дня!
Ця стаття присвячена аналізу світового та еУкраїнського ринку їжі.
1) Визначення світового рівня цін
Для визначення світового рівня цін були проаналізовані ринки всіх країн з бонусом на виробництво їжі 60% і більше. Найдешевшу їжу ми знайшли в Великобританії по ціні 0,03 грн за 1 ХП, але лише обсягом 1к ХП, тому прийняти це за світову ціну було б неправильно. Проаналізувавши ринок нами було визначено, що більшість цін коливається на позначці 0,04 грн за 1 ХП. Тому для подальших розрахунків враховувався лише обсяг їжі, який продається по ціні 0,04 грн або нижче.
Нижче наведена таблиця в якій для кожної країни по 5 видам їжі відображена: мінімальна ціна на даний вид товару та загальний обсяг їжі по ціні до 0,04 грн за 1ХП включно:
*всі дані розраховувались на 2181 еДень.
** червоним залиті ті позиції, ціни по яким перевищують 0,04 грн за 1ХП, такі позиції не враховувались при визначені світової ціни на їжу.
Враховуючи отримані дані було визначено середньозважену ціну на світовому ринку = 0,03849 грн за 1ХП, при цьому, більше 50% їжі продається по ціні 0,04 грн, тобто така ціна є конкурентоздатною.
З наступної діаграми Ви бачите, що еУкраїна займає лише 0,31% від світового ринку по прийнятній ціні й цього обсягу вистачить в кращому випадку на 20 гравців.
2) Шляхи поліпшення ситуації на еУкраїнському ринку їжі.
Тут все просто, або потрібно власне дешеве виробництво, або треба відкрити ринок імпортному товару.
2.1. Власне виробництво.
На власне виробництво впливає 3 речі:
- Вартість сировини
- Вартість робочої сили
- ПДВ
Вартість сировини становить 0,04 грн
Вартість робочої сили – середня ЗП становить 13,63 грн
На основі цих даних було порахована доцільність виробництва в еУкраїні:
Таким чином виробництво без найманої праці вигідно на всіх типах пекарень, але такого обсягу вистачить лише на власні потреби), виробництво ж з найманою працею вигідне лише для ку5-ку6 пекарень.
І останній чинник – ПДВ (10
😵, враховуючи його собівартість складатиме для ку5 – 0,036 грн, а для ку6 – 0,034 грн за 1 ХП. Ціни ж на ринку – вищі, тому сподіватись на зниження цін в наслідок зниження ПДВ на їжу не варто.
2.2. Імпорт їжі.
Всі країни з 100% бонусом захищають власні ринки, та встановили податок на імпорт їжі на рівні 99%, але ми пропонуємо розглянути країни, що відкрили свій ринок: Хорватія, Великобританія, Тайвань (Австралію розглядати не будемо, бо в країні дуже мале населення, тому не є привабливою для імпортерів).
Тож, обсяг товару в цих трьох країнах складає більше 28% від загального, 2 з них мають ставку ПДВ на рівні 10% (як і в еУкраїни).
Також МінЕк було проведено опитування серед командирів МЮ з метою визначення джерел забезпечення потреб членів МЮ. Частина МЮ має власне виробництво, ті ж, що такого не мають в більшості закуповують їжу закордоном.
Обсягів нажаль дізнатись на вдалось, але можна припустити, що знизивши податок на імпорт їжі до 1% ми станемо привабливими для імпортерів, а торгівля по світовим цінам поверне еУкраїнське суспільство на вітчизняний ринок.
З повагою,
Міністр Економіки
Zemliak
Comments
Vote
воте, особливо це треба зробити для зброї, бо там ситуація набагато гірша
"На власне виробництво впливає"
додай ще бонуси, бо саме вони визначають на скільки саме продукції буде розподілено ціну працедня (для найманої праці) або ж відновлення 10хр (для роботи менеджером).
ПДВ не впливає на собівартість - він впливає на мінімальну ціну на ринку, що відповідатиме нульовій рентабельності.
Зовсім не зрозуміло, чому собівартість на ку7 виявилась у два рази вищою за ку6 - мабуть помилка у формулі.
Зниження податку на імпорт до 1% особливо ні на що не вплине, бо цей податок не збирається з непрямого імпорту. Наприклад, міністр економіки міг би закупати хліб за найнижчими світовими цінами та виставляти його на внутрішній ринок (по ціні закупівлі + ПДВ), щоб усі еукраїнці мали б змогу його купувати. Але для цього потрібно знизити ПДВ до 1%, інакше ціна може вже бути не мінімальною.
Ми говоримо про реаліі, а не уявні умови, бонусів у нас не має.
ПДВ впливає на ціну кінцевого товару, собівартість розраховувалась без ПДВ, про що видно в статті
порахуйте самі собівартість ку7
Достатньо знизити лише імпорт, щоб отримати іжу по нормальній ціні, дивіться приклад наведених краін.
Ще раз, МінЕк не є розпорядником коштів.
ціна, що виставлятимуть "прямі" імпортери - то ціна їх ринку мінус їх ПДВ плюс наш ПДВ плюс наше мито.
ціна, що можуть виставляти "непрямі" імпортери (тобто громадяни еУкраїни, що закуповують товари за кордоном а потім виставляють на наш ринок) визначається як ціна на закордонному ринку (тобто собівартість плюс їх ПДВ плюс якась ненульова надбавка на рентабельність, що визначається конкуренцією на ринку) плюс наше ПДВ.
Отже, зниження ціни можна очікувати лише у випадку, коли найнижча світова ціна зненацька виявиться на ринку з високим власним ПДВ.
Зниження мита може вплинути лише на кількість пропозицій, що дещо збільшить конкуренцію (дещо, тому що не багато закордонних гравців мають ліцензію до еУкраїни, та можуть продавати за кращими цінами на інші ринки, де завдяки нижчому ПДВ товарообіг буде вишчим).
До речі, наведений механізм дозволить монетизувати роздачі хліба в МЮ (а за умов введення такого ж механізму і по зброї - то цілком монетизувати постачання у МЮ), закупівля хліба за найнижчими цінами з виставлянням на внутрішньому ринку можуть здійснювати і будь-які інші гравці з великими складами, мінімальний рівень цін буде легко контролюватись на конкурентній основі (гравцям буде не вигідно виставляти хліб за ціною вище ціни пропозиції від МЕ).
Наслідки: зручність для всіх, весь грошовий потік, пов'язаний з обігом товарів, йтиме через внутрішній ринок і 1% з того потоку надходитиме до скарбниці.
О це реально конструктивна пропозиція. Регуляція цін за допомогою так званою "ринковою інтервенцією". МінЕк звернтіть увагу на цю прпозицію.
гласность, перестройка)))
в
Потрібно врахувати інтереси виробника,імпортера,споживача та наповнення скарбниці! Тобто збалансувати потреби кожного.
В умовах нестійкої економіки,коли ціни залежать від амбітності Плато - нереально вичислити %-ну ставку. Тижневі "марафони" збільшили потребу в їжі та ку7 зброї,чи надовго / постійно вони?
Зниження ставки до 1 % мало б стабілізувати ціни на певний час, але інтервенції також варто проводити. А для цього потрібно хоча б 5 гравців з великими складами і державне фінансування. тоді можна буде тримати стабільну ціну на хліб.
1% спорожнить скарбницю!
Потрібно: громадянин->податок->скарбниця->вивід сс законом->КО->громадянин!
гуцол... мова йде не про паодаток на їжу 1% (ВАТ)... а про податок на імпорт 1%
У нас до десятка виробників, що торгують на ринку, від податку в 1% на імпорт скарбниця не втратить. Питання не в потребі іжі навіть, а в тому, що запаси зерна витягли з ринку і не дають формувати. І у випадку змвн завжди можна переглянути податки.
Тоді зникнуть з ринку і ці десять) Дешевий імпорт вб'є вітчизняного виробника!
Експериментуйте,в рашенів схожу концепцію відкритої економіки реалізовував Хотько,як там хз.
дешевий імпорт буде тільки від нашим трудових імігрантів... оскільки ліцензії в Україну вмають зовсям мало справжініх іноземців... лише наші емігранти...
а при залученні імпортного хліба - імпортери будуть нарівні зі всіма сплачувати ПДВ в 10%, що в принципі збільшить доходи в казну...
Росію важко назвати відкритою економікою, але окремий аналіз "відкритих економік" буде зроблено
V)
ПДВ та мито треба 1% ставити насамперед на зброю, там ситуація гірша. їжа к1-к2 в нас більш менш нормал ціни, можна лише трохи зменшити податки
воте 🙂 гарна робота 🙂
Гарний аналіз)
Вот)
у нас немає регіонів . яке може бути виробництво у нас ..
буває так в житті
за роботу звісно ВОТ о7
v
Вартість робочої сили – середня ЗП становить 13,63 грн
что за фигня???
это с какого фонаря такая ЗП? и почему принимается средняя? средняя с чем?
Я тебя понимаю, у меня у самого часть работает на выше окладах, но у многих же работают и на минималке, т.е. наши с тобой случаи - это частности.
средняя ЗП рассчитывается админами.
откуда информация про среднюю зарплату? дай источник.
http://www.erepublik.com/uk/country/economy/Ukraine
Общество - моя страна - закладка экономика, там есть эти данные, ссылку кинуть не могу (с мобилы) или уже вечером.
но эту цифру использовать для расчета в корне не верно же!!! это как средняя стоимость автомобиля один стоит 500 уе а второй 50000 итого средняя стоимость 25520уе? считаю такую методику в данном контексте нелогичной.
все рабочие абсолютно эквивалентны. Каждый отработав дает один человекодень. Здесь нет рабочих-лексусов и рабочих-таврий (по крайней мере со времен v2).
Другой вопрос, что отработав в еУкраине за 15 грн и произведя товаров на 20 грн (условно) в результате получают: рабочий - 14грн, казна - 1грн, работодатель - 5грн прибыли (стоимость товара - (зарплата + сырье)). Цифры условные. Если посмотреть на ВВП то он составит те самые 20 грн (добавочная стоимость, полученная как результат работы рабочего).
Альтернатива: рабочий поработал в еСербии или в еПольше и т.п., произвел товара на 30 грн, получил зарплату в 23 грн, из них 1 грн заплатил налога в казну еСербии. В результате работодатель получил прибыль в 7грн, казна еСербии получила 1грн, наш "заробитчанин" получил 22 грн. еУкраина в лице этого рабочего приобрела 22грн - это и есть ВВП нашей страны.
Как видим, во втором случае наша страна получит условно больший прирост ВВП (правда при этом 8 грн пойдут в ВВП еСербии, но мы ж не жадные ; ) )
Это было бы неправильно, если бы считалась просто средняя между минимальной и максимальной ЗП, там же считается средневзвешенная,
20 грн я тоже не считаю адекватной ценой для нашего рынка, в предыдущей статье писал, что адекватная ЗП для нашего рынка 15 грн.
Воте, хороша робота!
воте, гарна робота