Казка про молодих героїв

Day 1,003, 12:36 • Published in Ukraine Ukraine • by Tikhenko


еУкраїна, недалеке минуле. Буремні, непрості дні цілковитої розрухи, коли ламати вже нічого, а відбудовувати нікому. Доба руїни. По всій країні, ніби гриби після дощу з’являються підпільники, організації «молодих героїв» (як вони самі себе називають). Їх ідеологія – вельми розпливчаста, але вони вже дали один одному клятву. Вони ще не знають якою має стати еУкраїна, але їм уже допевне відомо якою вона не буде. Не такою як вона є зараз. І нехай «молоді герої» не надто тямлять у політиці/економіці/дипломатії, проте у них є прапор, і вельми гучний барабан. А найголовніше – вони уже знають в обличчя своїх ворогів – це боти, бюрократи, мігранти, депутати, урядовці, журналісти, педофіли, 2-клікери, ляхи, москалі, роми, угри та негри. Словом, уся та нечисть, що зазвичай заважає жити і вільно дихати пересічному «герою».



Вони довго вагалися і не знали із чого почати. Вони повторювали клятву і цілували прапор. Але потім таки вдарили у барабан і почали діяти. Розпочали, треба сказати, не надто оригінально - із репортів. Попервах убили кількох ботів. Після того взялися за москалів-мігрантів, та військових. З народними обранцями було важче, бо кожний другий уникав справедливої кари месників, майстерно ладнаючи апеляції на відповідні доноси. Втім позбавити супротивників кількох мандатів – достатньо благородна мета аби виправдати клопіт.



Десь у цей період, під час горезвісної війни кляуз і репортів партизани зрозуміли що країні потрібна нова еліта. І не яка-небудь заваляща… Країні потрібні вони, молоді герої. Вони пишуть вірші, друкують статті. Вставляють у них малюночки. Грають у комп’ютерні ігри. Вони вже готова еліта. Але от халепа. еУкраїна – країна невеличка. Нема тут місця для двох еліт. Лишень для одної. Теперішня еліта прогнила, тому її треба знищити. Провести, так би мовити, ротацію еліт.

І вони почали з того що взялися знищувати інфраструктуру еліти. Вкрали організацію МЗС, убили провидця що передрікав нинішній еліті осяйне майбутнє і політ технолога що консультував по різним хитрим питанням. Захопили армійські бараки та склади. Фальсифікували вибори. Випустили на свободу божевільного алхіміка. Роздали громадянство москалям і ляхам – словом тим проти кого зареклися боротися. Що ще? Захопили і знищили парламент. Надрукували 100 000 гривень. І розікрали ці мальовані папірці, обваливши національну валюту. Відмінили усі попередні рішення старої влади. Знищили кільканадцять дрібних привладних партій. Усіх незгодних із такою політикою вислали у Пакистан. От мабуть і все. А що ви хочете? Не така вже й велика країна, не така вже й багаточисельна її еліта, не така грандіозна її інфраструктура.

Ви думаєте далі жили вони довго і щасливо? Аж ніяк. Дуже скоро в струнких рядах молодих героїв був віднайдений шпигун і зрадник. Це він сачкував писати доноси, а замість того, допомагав місцевій еліті передруковувати апеляції. Вони вбили зрадника. Потім знайшли ще одного. Йому місцева еліта пообіцяла пост президента. Його убили також. Але було вже пізно. В організації почалися обшуки і арешти. Усі партії юних героїв були послідовно і безжально заТОшені привладними ботами.



Але боротьба ще не програна остаточно. Боротьба продовжується. Герої залишили наступникам, свою клятву, прапор і барабан. А значить ці новітні лицарі, безсумнівно проведуть ротацію еліт. Це щоб ви навіть не сумнівалися.