Друга е-Української Республіка. Моральна криза

Day 826, 14:11 Published in Ukraine Ukraine by Tikhenko


Початок можно почитати тут.


Пройдуть роки, і історики, що описуватимуть теперішню ситуацію в Україні, обмежаться скупим словосполученням «проблем вистачало». І дійсно, тут тобі і економічна криза, пов’язана із знеціненням заліза на світових ринках, політичні протистояння між прихильниками ворогуючих мілітаристичних блоків, але найжахливішою є криза національної свідомості, - криза моральна. Бридко дивитися, як будучи поставленими в жахливі умови пропагандистської війни, прості громадяни, вчорашні 2-клікери, втрачають здоровий глузд, стають пішаками у грі що ведеться проти еУкраїни, проти них самих, бо хочуть вони того чи ні, - вони є невід’ємною її частиною.




Переглянувши ранком передовиці газет, а особливо перечитавши коменти до них, мимоволі зловив себе на думці – «Коли-небудь все це погано закінчиться.» Всі ці розборки між феніксовцями та еденівцями; весь цей неприхований, показний опозиційний сепаратизм; надання громадянства російському екс-прем’єру та знаному тролю; бездарі-депутати, що практично самоусунулися від управління країною; бездіяльні міністри, словом усе це уїбанство, яке вивалюється на тебе щодня, як ти не намагаєшся перекривати йому шляхи доступу. Світ збожеволів, і часом здається, що справжні патріоти, яким не байдужа доля держави, збереглися лише серед білорусів та грузин, бо в них нема е-державності, і усіляка колабораціоністська погань, ще не набилася у їх чати, не флудить на їх форумах. Не розповідає казочок про те, що добробут союзників важливіший за національну безпеку.



Елеонора Рузвельт писала – «Great minds discuss ideas. Average minds discuss events. Small minds discuss people.» – Розумні обговорюють ідеї, обивателі – події, дурні теревенять про особистості. Мабуть це якесь дивне співпадіння, але більшість мешканців нашого маленького е-світу сприймають політику особистісно, без прив’язки до геополітичних векторів, пропускають промови своїх президентів через серце, оскільки в голові вони не вміщаються. Мислять вони також простими категоріями, для когось Жека герой, для інших провокатор на службі у Фенікса. Для одних Віджил Вокс – мессія, що веде вкраїну до Едену, для других – румунський шпигун, кінцева мета якого МПП із кривавим США. Біле або чорне, святе або грішне, - дуже проста класифікація, вам не здається? Найцікавіше те, що більшість громадян, тих хто вважає себе сіллю цієї землі, вже через кілька місяців, навіть не згадає, чим відрізнялись програми партій, котрі йшли на чергові вибори, тоді – кілька місяців тому. Згадуватись будуть речі особистісні – дефолт для валютних спекулянтів, спад попиту на залізо для магнатів, програш у війні для військових, Комі згадають ТО партії, буддистів згадають не злим тихим словом, але кожен обов’язково відзначить – «ото срач був у ті часи, зараз такого вже не буває».



І ніхто не згадає імена героїв визвольних битв проти Польші, за долю яких так переживали «небайдужі» громадяни, ніхто не згадає склад тогочасного українського уряду, з його надприродною здатністю уникати гострих кутів у переговорах із партнерами по обидва боки барикад. Зрештою, ніхто не пригадає кому і яким чином Пан Ксенончик передав владу у свіже захопленій партії. Чому так? Людям притаманно впадати в оману, не помічати речей, які їм не подобаються; людська свідомість запрограмована на перебільшення та ідеалізацію, можливо, саме завдяки цьому е-людство ще не загинуло, знечів’я наплювавши на ті нещасні 2 кліки на день. От тільки чи хочеш ти, так я до тебе звертаюся, мій любий читачу, чи хочеш ти таким чином тягнути лямку свого е-життя? Свідомо спрощувати яскравий, багатокольоровий світ навколо тебе до двох полярних відтінків, білого та чорного?



Відринь оманливу брехню і химерні фантазії, голосуй за Tikhenko від партії United Ukraine у Поліссі. Зроби свій світ кольоровим.
По квитки для переїзду у регіон звертайтеся сюди.