Join the new world

[EN]

---

[UA] Історія нам каже, що вперше цей звичай з'явився в Месопотамії (Дворіччя). На думку деяких вчених саме тут, у найдавнішій цивілізації шумерів, уперше (у третьому тисячолітті) стали святкувати Новий рік.

Новий Рік міцно ввійшов у побут древніх вавилонян. Всі землеробські роботи починалися наприкінці березня, після того, як прибувала вода в Тигр і Євфрат. Протягом 12 днів святкувалося урочиста подія - настання часу перемог світлого бога Мардука над силами руйнування і смерті. Свято супроводжувалося ходами, карнавалами і маскарадами. У цей час заборонялося працювати, карати, вершити суди. Клинопис на одній зі знайдених глиняних табличок розповіла, що це були дні неприборканої волі, коли весь світовий порядок ставився нагору ногами. Раб перетворювався в пана.

Як же слов'яни дізналися про це стародавнє свято? Вченими доведено, що іудеї, що перебували у вавилонському полоні (під час правління Навуходоносора), запозичили цей сюжет і внесли його до Біблії. Від іудеїв традиція новорічного святкування перейшла до греків, а через них - до народів Західної Європи.





В Україні традиція новорічного святкування має особливо непросту та тривалу історію: наші прадіди у різний час святкували новий рік і в березні, і у вересні, і у січні – та й тепер 2 рази.

---

Серед українського селянства аж до початку XX ст. зберігалися новорічні традиції змішаного язичницько-християнського походження. Новорічні свята вважалися чарівним часом, коли пробуджувалася й ставала небезпечною всіляка нечиста сила. Вірили, що на святках присутні душі померлих родичів, яких також боялися і намагалися умилостивити. Побутувало уявлення про те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити що завгодно. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, приурочені перекази про палаючі гроші та скарби. Дуже довго жила віра в те, що характер новорічного свята впливає на долю всього року. На цьому грунті сформувалися звичаї, обряди, заборони та обмеження, в яких яскраво відбився світогляд хлібороба, його невпевненість у завтрашньому дні, страх перед стихійними силами природи.
Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період дванадцятидення з кульмінаційними точками 25 грудня (Різдво), 1 січня (Новий рік) і 6 січня (Хрещення) за старим стилем. Навколо цих дат церковного та громадянського календаря протягом віків склався надзвичайно багатий комплекс звичаєвості. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали як свята Меланки (Маланки) і Василя. На відміну від Різдва і Хрещення, ці дні не мали важливого значення в релігійному календарі, тому в їхній обрядовості майже не помітно церковних мотивів.

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували багатий святковий стіл. Тоді ж вдавалися до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: "Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю" – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний урожай фруктів. Щоб улітку позбутися гусені, тричі оббігали садок босоніж тощо.

Побутували численні новорічні прикмети й ворожіння. На Полтавщині у новорічну ніч дивилися на хмари: якщо вони йшли з півдня, вірили, що буде врожай на ярину, якщо з півночі – на озимину. Тієї ж ночі намагалися дізнатися, які зернові будуть найбільш урожайними наступного року. Для цього надворі лишали пучечки пшениці, жита, ячменю, вівса та ін. Вважалося, що краще вродить та культура, на яку впав іній. Яскраво ігровий характер мали ворожіння про шлюб.

Специфічними складовими традиційного українського новоріччя були величальні обходи й поздоровлення (щедрування, засівання), рітуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками ("Маланка", "Коза") та ін. Деякі з них широко побутують й донині.
В Україні традиційним святковим символом на Новий рік тривалий час була не зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з кулів або з першого зажинкового снопа. Кільканадцять пучків, окремо обплетених соломинками, ув'язували в пишний вінок. Знизу робили розгалуження, щоб «дідух» міг стояти. Верхівка новорічного вінка нагадувала конусоподібний сніп з колоссям. Гілки «дідуха» — за них правили зібрані докупи пучки, що зверху відповідно розгалужувались, — обрамлювали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами, кожен на свій смак. У світлиці його ставили напередодні багатої куті. Свою обрядову роль він виконував протягом усіх різдвяних свят. Дідух символізував спільного предка.

---

У Чехії та Словаччини з величезним нетерпінням цього свята чекають молоді дівчата, адже саме в ніч перед Різдвом вони дізнаються, чи вийдуть заміж цього року? Доказом служить ... домашня Гапочка, яку вони повинні кинути через голову у напрямку до дверей. Якщо Гапочка впаде носком до дверей, незабаром з'явитися і наречений, а якщо у напрямку кімнати, нареченій доведеться чекати ще 1 рік.


Новорічні свята в Італії досить спрощені. Старі традиції дотримуються рідко, в основному в селах. У день перед Різдвом працюють тільки до обіду, а після обіду прикрашають ялинки і готують подарунки. Стародавній звичай вимагає, щоб подарунки підносились старою жінкою, Бефіною. Але вона роздає подарунки після Нового року, 7 січня.

У Монголії Новий рік збігається зі святом скотарства, тому для нього характерні спортивні змагання, перевірки на спритність і сміливість. Навіть Дід Мороз приходить у них в одязі скотаря.

Дуже красиві обряди зустрічі Нового року в Індії . Там люди прикрашають себе рожевими, червоними, білими квітами. В індусів існує своє правило дарування подарунків. Наприклад, подарунки для дітей кладуться на спеціальний піддон. Вранці дітям закривають очі і підводять до цього таці.

У Ірландії ввечері, напередодні Нового року, всі розкривають двері своїх будинків.
Кожен, хто забажає, може увійти в будь-який будинок і буде бажаним гостем: його приймуть з великою радістю, посадять на почесне місце, пригостять склянкою доброго вина, не забувши при цьому сказати: "За мир у цьому домі і в усьому світі". На наступний день кожен відзначає свято вдома. О пів на дванадцяту ірландці виходять на освітлену і святково прикрашену центральну міську площу.

У Румунії прийнято запікати в новорічні пироги різні маленькі "сюрпризи"-дрібні гроші, каблучки, стручки гіркого перцю. Якщо ви знайдете в пирозі кільце, це означає, що Новий рік принесе вам щастя

В м.Талька, що в Чилі з 1995 року Новий Рік прийнято зустрічати всім містом на КЛАДОВИЩІ! Таким чином свято приходить і на той світ...



Можна безліч говорити про традиції Нового Року в усьому світі, адже їх безліч, однак який Новий Рік без традиційних привітань, тому сьогодні з наступаючим вас вітають відомі постаті еУкраїни.

Бажаю бути незалежними та відповідальними. Бажаю отримувати задоволення від гри. Бажаю завжди слідувати своїм цілям та досягати поставлених результатів.
РЛ цей рік забрав багато гарних гравців, які не словом, а ділом пішли відстоювати наш суверенітет. За це їм велика подяка і, сподіваюсь, ця війна скоро закінчиться перемогою. Бажаю всього того, що вони самі собі заслужили своїми діями і думками - і тут, і в РЖ

Ми живем в часи великих змін. Ми НЕ маємо права відсторонюватись в комфортний віртуальний світ, коли в реальності вирують політичні страсті, в яких перевертається з ніг на голову навіть підґрунтя нашого світосприйняття. Ми маємо свідомо заглиблюватись в зміст світових подій і не страшитися хвилювань і брехливої пропаганди.

еукраїнцям хочу побажати наснаги, мотивації до нових звершень, як у грі, так і в реальному житті, холодного розуму і гарячих сердець. І любіть Україну, і в реалі, і на е-просторах.