Неочікувано...

Day 1,523, 18:09 • Published in Ukraine Ukraine • by Vilar47

Ч. 4 (54) / 21 січня 2012 р.

...Учора прийняв присягу...

...За усіма ознаками схоже, що свою...

...Це я на довгу згадку сюди втулив.

До речі, у полковий чат заліз ще позавчора... З боєм... З глюками... Натрапив на котрогось армійського читача (щирі вітання, як звати, я пам'ятаю)...

Поспілкувалися... Дійшли висновку, що не погано було б і вступити... Власне, той чат мені позапланово "злили" на правах "позачергової агітації"... Ну, нічого.

Загальне враження таке, що організаційний аспект в армії дещо продуманіший аніж в інших організаціях... Рівень "м@р@змів" (це такі усталені армійські звичаї) у межах прийнятного... З несподіваних... Кахум... Була вимога повертати злісні "червоні папірці", котрі армійські підприємства видають у якості платні (опісля "первинного використання") задля подальшої їх переробки й використання у якості заліза... Хто бачив - той знає... Я теж розгубився...

До речі, до підприємства мене приписали лише сьогодні... Опісля нудних нагадувань командуванню... Також сьогодні отримав зтулену особисто командувачем рівня національної сили форму (опісля нарікав, що так, як він звик робити, в нього не вийшло, а тому довелося робити вже так, як я попрохав)...

Опісля цього був перший бій...

Сказали де та коли... Стріляв зучора заробленим у Деймосі гранатометом й 9-ма танками-5 (котрі мені випадково заслали теж учора, - необачно заповнив заявку).

Спершу мене система обізвала "рекрутом", але те швидко минулося...

Потім я втрапив на вечірні збори... Спершу танків не дали... Але розібралися... Виявляється, заявку на зброю слід заповнювати перед кожним боєм... Також отримав нагородний гранатомет за сьогодні... Чим і стріляв.


До речі... У зв'язку з черговим посланням від еБогів еСвіту був змушений упорядкувати усі свої коробки з сільським інвентарем... Склади забито... Але я тримаюся...

До речі, недолік армії... Лише 4-та година ночі, а в армійському чаті жодного офіцуцера... Так що на злісних еСербів я пер з кулаками... Хоча ще купив одного гелікоптера ім. Ківасята еАрхангельського (хто бачив - той знає)...



Опісля цього залив звіти у звітувальню й допрацював на своїх "ланах"/"копальні"/"шахтах".

Коротше, сало буде...

P.S. Трішки про передумови... Коли був ще у складі свого попереднього підрозділу, то виявив, випадкову нестачу кисню у вигляді відсутності звичного "забезпечення бойових дій" (навіть згідно зі статутом підрозділу). Кахум, власне... Для початку зі мною спробували злісно "подружитися" (буквально)... Як показали подальші події, керівництво підрозділу при усій цілеспрямованості й прагненні налагодити ситуацію так й не змогло змінити хід подій... Цілком неочікувано для себе я виявив... А точніше мені повідомили, що я не у дуже вдалому напрямку схарактеризував тодішнього нашого "головного постачальника" (а заразом "голову усіх їхніх голів")... Хоча й приватно... Хоча й з умовним "координатором"... Ну... Загалом, востаннє... Хоча саме того дня отримав ще одне запевнення від керівництва підрозділу... Що ж... Життя...

Р.P.S. Загалом... Хотів також висловити подяку за вдалу "школу", котру я дістав у "Архангелах", а згодом і в "Деймосі"... Втрапивши до армії, я можу відзначити, що тут багато чого в мене не викликає зауважень, чи навіть подиву... Можливо, деякі речі виглядають навіть порівняно легшими... А загалом, втрапивши сюди у якості "прилітаючого пролітаючого" видається цікавим побачити зсередини умови еАрмійського життя... Загалом, дякую...

Р.Р.P.S. Усе наведене вище є моїм особистим "баченням" ходу подій... Можливо, хтось міг це сприйматичи розуміти дещо інакше... На цілковиту "достовірність" не претендую... Й ще... Хотів подякувати тим, кого сподобило це прочитати... Якби ви знали як довго я це усе "вимальовував"...