Як я до армії ходив..ч.2
![Portugal](http://www.erepublik.net/images/flags_png/S/Ukraine.png)
Sucateir2
Доброго часу доби усім хто сидить в клікабельній нашій і не знає чим сі зайняти.
Невеличкий пролог.
До ваших очей буде представлена моя історія з власного життя про строкову службу в українській армії зразка 2015-2016 років.
Цикл буде складатись з декількох статтей, скільки точно ще не знаю, але всі вони будуть підписані і ви самі зможете дізнатись коли вже кінець.
По суті це спогади, видуманого немає нічого.
Отож читаємо, коментуємо, сміємось та згадуєммо себе під час служби.
Поїхали.
У даному випуску буде історія про перший день служби в армії, який я ніколи не забуду.
![](https://ic.pics.livejournal.com/holydiver_777/33136350/1079845/1079845_600.jpg)
"Очень быстро всё помыл и нифига не получил, мистер срочник.." (солдатский юмор)
Перший день служби. Містечко «Інженерне»
Львівська обл., Яворівський полігон c. Старичі в/ч 4264, 3й бат. молодого поповнення.
Ітак нас привезли ввечері 11 листопада на одне з 16 містечко полігону яке називалось «Інженерне». Вийшов я з автобуса і побачив пару ліхтариків вдалині - то була казарма, і суцільну грязюку під ногами. Пішли до казарми селитись. Проходячи повз якийсь будинок якісь дядьки які сиділи на ганку, включили нам молодим марш славянки, улибнуло. Заходимо в казарму. Першим хто зустрів нас в казармі був запах, неперевершений запах 100 мужиків, а з не привички він ще їдкіший ніж здається на перший погляд.
Позаймали ми свої ліжка хто де встиг. Я вибрав собі нижнє так як і хотів. Нас взагалі з Хмельницького їхало 17 чоловік і так вийшло що нас якраз підселили до 13 чоловік з Чернівецької області, так разом нас вийшло 30 і сформувався цілий повнокровний взвод нас молодих. Трошки розклались як вміли, трошки поперезнайомлювались і склали свої перші враження від армії з розповідей хлопців які на пару годин раніше приїхали. А згодом до нас прийшов вусатий такий дядько і сказав що він наш інструктор та називати його Володимир Григорович, який, на секунду, родом з Хмельниччини також. Потім ми помили ноги, почистили зуби і прозвучав мій перший армійський відбій. Чесно після цієї команди я лежав як мертвий навіть не шевельнувся, і мені чомусь навіяло за своїми рідними, за мамою і дівчиною. Ще тоді я не усвідомлював що все саме почалось.
Кажуть, що «солдат спить а служба йде», так і є…але я ще зелений не знав тих всіх мудрих висловів і не знав що таке по справжньому спати як вбитий, але в армії багато чого буває перший раз, отож. Ранок, казарма спить і кожному бачиться своє, але тут не очікувано в 6 годин ранку на все горло якийсь дебіл, як мені тоді здалось, крикнув на всю казарму «Підйом!!» . Мене з ліжка як змело, я напевне так ніколи не зіскакував з ліжка і не починав одіватись як того першого ранку в армії. Зарядка. Кажуть що вона закаляє, але блін як же влом то було робити ще і в 6 ранку. Ми пробіглися, трохи руками помахали для вигляду і на тому все закінчилось. Зарядка кароч... Прийшли в казарму, застелили ліжка, ну хто як вмів тому, що ще ніхто не показував як, але Хмельницькі пацани застелили нормально бо на розподільчому один дядько нам показував і щось запам`яталося, отак то. Прийшов Григорович і ми ставши по троє біля казарми пішли снідати.
![](https://cdn.fishki.net/upload/post/2016/08/03/2031274/foto.jpg)
Столової як такої звичної в на тому містечку для подиву мого не було, нам роздали солдатські котелки і ми поїли з польової кухні на дерев`яних столах в палатках. Їжа була нормальною. Як зараз пам`ятаю, суп з фрикадельками і пшоняна крупа з куском сала, ну звичайно хліб, цибуля і чай, напівсолодкий..отакий от в мене перший сніданок. Потім ми пішли в казарму, поставили котелки в тумбочку і згодом нас повели знайомитись з нашим взводним. Ним виявився капітан Шевчук Андрій Миколайович, на вигляд мав десь до 30 років. Нормальний дядько виявився..я думав буде гірше. І заспокоїв, і розказав як шо де буде і де ми взагалі, так і такі питання були. Отак от виявилось все краще ніж я думав і взводний нормальний і інструктор нормальний, а забув, був ще один дядько, мобілізований старший сержант Мороз, далі не згадаю. З Києва підприємець, десь 40 років, взагалі адекватна людина. Розпитували ми в них про все і вся, цікаво ж. Все поки складалось для нас добре.
З горем пополам, то курнемо тут, то підемо туди і пройшов наш перший день в армії, ніхто нас не рухав, адаптація мать її. Батальйон зелених формувся, приїжджали все нові хлопці зі всієї України, були із самих прифронтових нині міст.
Магазину, а по армійському чопок (чіпок), на території не було, сигарети, що були куплені ще на призивному закінчувалися і було колективно прийнято рішення відправити гінця до сусіднього села за табачним стратегічним запасом. Сказано-зроблено. Тягнули сірники і вгадайте хто витягнув коротку? Правильно, не я. Гончий справився зі своїм завданням на відмінно і вже через дві години весь взвод був затоварений куривом на декілька днів наперед.
Взагалі перший день важко забути, все таке цікаве. Люди у формі, сурові дядьки військові. Просто уявіть цей компот побачити людині яка не бачила таку концентрацію військових в одному місці.
Першим днем армії випав легенький сніжок такий, який ледь вкрив землю і цей день можна описати однією фразою тодішнього нашого старшини: «Бігом йдіть чистити сніг бо він зараз розстане…». Ось саме після цієї фрази я реально зрозумів всі приколи, що я чув про армію.
Ввечері збір, перекличка, туалет і баю бай, мінус один подумав я і тут же згадав, що ще десь 360 таких мінусів..блін. Ось такий мій перший день в армії, я його ніколи не забуду, ті люди і емоції, той страх і та ж цікавість.
Далі буде...
Для розгрузки.
![](https://images-cdn.9gag.com/photo/a4dM8Pp_700b.jpg)
Як я до армії ходив ч.1
https://www.erepublik.com/uk/article/-1118634-2661275/1/20
Дякую за увагу.
Dexter. Morgan
Comments
Як я до армії ходив..ч.2
https://www.erepublik.com/uk/article/-27-2661324/1/20
+
Хорошо подобрал картинку для психологической разгрузки
старался
Так ты идейный (это я 1-ую часть нашел)
Чего все-таки в армию ходил - не было военки в универе?
Для моей професии теперешней нужна была именно служба в армии.
корочка одним словом и желательно з хорошим ВОСом.
вот и вся мотивация
на моменті коли тянули сигари жорстко намахав)
старшина, все ж, мав деяку рацію поза армійською логікою. весь сніг, котрий встигли прибрати, - це зменшення глибини болота у вас під ногами. болото ж лопатами не прибереш.
Логіка в тому, що не зайнятий солдат- думаючий солдат який задає багато питань. А на питання армія відповідає дуже не охоче.
зараз не зайнятий солдат, скоріше за все - бухий солдата.
Класні няшки в статтях! І я зараз не про руду розмальовку 😉
Какая то странная первая утренняя пробудка у тебя, да и вобще странный первый день, так ещё и за сигаретами бегал сам в самоволку кто то в первый же день, что за колхоз))) Во что превратилась наша армия? Подъёмов у вас обязано было быть как минимум 5-6 и вам "Подъём 30 сек" не говорили? За эти 30 сек нужно подорваться, запрыгнуть в форму, заправиться(более-менее) и быть в берцах, маменькиным сыночкам, должно было быть ой как туго в первые дни, сначала от черепоты с офицерами, а потом от своих же, ибо в армии ответственность коллективная, тупишь ты, страдает весь взвод/рота/батальйон. Сигарет они себе купили на несколько дней))) да ты, как запах позорный вобще своих сигарет для себя иметь не должен, не положено. Исключительно сигареты для дедушек, или сержантов черепков, которые только-только из духов вышли. Запах в казарме его удивил, ой чувствую после моего коммента, тебе придётся многое додумывать, по этой статье можно судить уже кем ты был в армии. Ах вот ещё)) офцера по имени отчеству называть)) это лол, что случилось с украинской армией))
Ты путаешь первые впечетления и общее впечетление.
Как было, загружали постепенно потому что небыло кому загружать, вот тупо небыло. Все в стадии формирования было. Армии небыло от слова вааше. Был у нас один командир с начала, мобилизированый мужик за 50 лет, ему тупо было по. Уже потом появился офицер который нагнул нас и ещё долго мы стояли на локтях. И дедовщини небыло потому что небыло и самих дедов, мы второй призыв срочной службы после отмены призыва в 2012 году. И сам прикол что нас учили воевать а не фигней страдать.
Про подъемы: в первый день все встали спокойнее нежели в все последуешии дни это да. (См. Выше об офицере.) И не 30 сек а 45.
А об самоволке...не пойман не вор.
ДА, 45 сек, точно, давно это было, забыл уже. Про "учили воевать" не забудь написать!
Все написано уже как год назад.
Допишем раз такое дело.
Дякую! Чекаю продовження...